Проблема ж не в тому, що вітчизняні ігри від самого початку сприймаються в штики. Більше того, саме через те, що вони в певному сенсі рідні, їм можна дещо вибачити.
Найбільша проблема всіх українських компаній - і це далеко не секрет - у відсутності західного досвіду керування проектами. У GSC можуть бути тричі геніальні програмісти, левел-дизайнери, художники, але за відсутності правильної побудови процесу розробки вся ця свята геніальність відправляється в сторону смітника. Пан Григорович, який зробив цю компанію, і чия рука, за моїми особистими відчуттями, відчувається ледь чи не на кожному кроці, достойний поваги і як розробник, і як менеджер, який уміє робити гроші. Біда тільки в тому, що можна було робити їх набагато більше. Паралельно з цим піднімаючи якість проектів. Та й до того ж, одного Григоровича на все не стане.
